Редагування перекладу

Англійський оригінал · основний файл

Оригінальний текст з файла локалізації гри (Original Text EN):

Whether or not to implement the Tang Coin Confiscation Policy weighed heavily on Zhao Kuangyin's mind.\n\nThe circulation of Tang coins in Song territory was no secret, a strategic move by Jiangnan to maintain influence. But confiscating them was no simple task: Tang coins had become a backbone of Song currency. Banning them overnight would amount to stripping wealth from the people, sure to ignite resentment. In peacetime, replacing them with Song copper coins might soften the blow, but with internal rebellions in Jinghu demanding immediate military response and war funds still lacking, how could the court afford to reimburse citizens?\nUltimately, Zhao Kuangyin concluded that long-term pain was preferable to prolonged crisis. Confiscating Tang coins without reimbursement would secure quick victories in Jinghu, followed by campaigns to conquer Jiangnan and Shu. Only after unification could wealth be restored to the people, a harsh but necessary strategy.\nYet no one dared voice this plan aloud, for harming public trust risked undermining the dynasty's foundation.\n\n—Except Zhao Guangyi. As their eyes met, Zhao Kuangyin was transported back to a dawn years prior, when his young brother had earnestly repeated the creed he held dear:\n"Great benevolence requires sacrificing small virtues. To hold power is to bear its responsibilities."

Китайська довідка · основний файл

收缴唐钱之策行与不行，是赵匡胤心头的一大难题。\n\n唐钱入宋自是江南国的司马昭之心，可收缴唐钱岂是易事？唐钱早已是大宋通用钱币之一，一朝禁用收缴，便是从百姓手中夺财，必将引得民怨。若是闲日，倒可补以铜钱，然而荆湖内乱求援，正值战机在即，军费尚有缺口，又如何能够还之百姓？\n终究是长痛不如短痛，收缴唐钱而不返还，速取荆湖，直捣江南、蜀地，待到一统后，再还天下财富于民，方是上策。\n然而伤民心，便是伤社稷之根基，因此纵是上策，也无人敢宣之于口。\n\n——唯有赵光义站了出来。\n目光交汇时，赵匡胤仿佛透过他的眼睛看到了多年前的那个清晨，年幼的弟弟摇头晃脑地跟自己重复着那句他深信不疑的话——\n“大仁，则必舍小义。在其位，谋其政。”

Довідка, а не основа перекладу

Машинний переклад UA (AI):

Питання про те, чи запроваджувати Політику конфіскації монет Тан, тяжко обтяжувало думки Джао Кван'їнь.\n\nПоширення монет Тан на території Сону не було таємницею — це був стратегічний крок Дзяннань, спрямований на збереження впливу. Та конфіскувати їх було нелегко: монети Тан стали основою грошового обігу Сону. Заборонити їх за одну ніч означало б позбавити людей статків і неодмінно розпалити обурення. У мирний час заміна їх мідними монетами Сону могла б пом'якшити удар, але коли внутрішні повстання в Дзянху вимагали негайної військової відповіді, а коштів на війну й досі бракувало, як двір міг дозволити собі відшкодувати збитки громадянам?\nЗрештою Джао Кван'їнь дійшов висновку, що тривалий біль кращий за затяжну кризу. Конфіскація монет Тан без відшкодування забезпечила б швидкі перемоги в Дзянху, після чого почалися б походи на завоювання Дзяннань та Шу. Лише після об'єднання можна було б повернути людям їхні статки — жорстока, але необхідна стратегія.\nТа ніхто не наважувався вголос озвучити цей план, адже підрив довіри народу міг похитнути підвалини династії.\n\n— Окрім Джао Ґван'ї. Коли їхні погляди зустрілися, Джао Кван'їнь перенісся думками до світанку багато років тому, коли його молодший брат щиро повторював заповіт, що був йому дорогий:\n"Велика доброзичливість вимагає жертвувати дрібними чеснотами. Володіти силою — означає нести відповідальність за неї."

Ручний переклад UA:

Ручного перекладу ще немає — показано машинний.

Питання про те, чи запроваджувати Політику конфіскації монет Тан, тяжко обтяжувало думки Джао Кван'їнь.\n\nПоширення монет Тан на території Сону не було таємницею — це був стратегічний крок Дзяннань, спрямований на збереження впливу. Та конфіскувати їх було нелегко: монети Тан стали основою грошового обігу Сону. Заборонити їх за одну ніч означало б позбавити людей статків і неодмінно розпалити обурення. У мирний час заміна їх мідними монетами Сону могла б пом'якшити удар, але коли внутрішні повстання в Дзянху вимагали негайної військової відповіді, а коштів на війну й досі бракувало, як двір міг дозволити собі відшкодувати збитки громадянам?\nЗрештою Джао Кван'їнь дійшов висновку, що тривалий біль кращий за затяжну кризу. Конфіскація монет Тан без відшкодування забезпечила б швидкі перемоги в Дзянху, після чого почалися б походи на завоювання Дзяннань та Шу. Лише після об'єднання можна було б повернути людям їхні статки — жорстока, але необхідна стратегія.\nТа ніхто не наважувався вголос озвучити цей план, адже підрив довіри народу міг похитнути підвалини династії.\n\n— Окрім Джао Ґван'ї. Коли їхні погляди зустрілися, Джао Кван'їнь перенісся думками до світанку багато років тому, коли його молодший брат щиро повторював заповіт, що був йому дорогий:\n"Велика доброзичливість вимагає жертвувати дрібними чеснотами. Володіти силою — означає нести відповідальність за неї."

Запропоновані переклади

Завантаження...

Попередній перегляд перекладу

Запропоновані переклади