← На головну

Попередній перегляд перекладу

Англійський оригінал · основний файл
Veggie was born in Kaifeng and grew up in Kaifeng, a true local cat through and through.\n\nBack on the streets, it was the toughest little bully around. Heidan was its most loyal sidekick. One did the stealing, the other did the snatching. Together, they were unstoppable.\n\nUntil one day, they picked the wrong target.\n\nVeggie was prowling near Harmonic Span when it spotted a meat pie in the hands of a big, burly man. Veggie had Heidan rush in as a distraction while it looped around behind to make off with the pie.\n\nThe man did not even dodge.\nHe simply hooked a foot out. Heidan went down face-first, and the man caught Veggie with the same easy motion as if it weighed nothing.\n\nThe cat and dog fought like mad in his grip. The man did not get angry. He crouched down instead, studying them with amused interest.\n\n"Well now. Would you look at you two."\n"One starts the trouble, and the other actually goes for it. That's something."\n\nHe split the pie in half. One piece went to the whimpering Heidan other he held out in front of Veggie.\n\nHeidan would not eat. It pushed its share toward Veggie with its nose.\nVeggie, however, stared at the man warily. There was something about him that put it on edge.\n\nSeeing neither of them bite, the man laughed.\n\n"What, you think I put something in it?"\n\nThey were scared stiff, yet still trying to shield each other. The man laughed again, softer this time.\n\n"Fine. You two remind me of my old brothers. Loyal to the bone."\n\nAfter that, the man kept showing up. Sometimes he brought food. Sometimes he just watched them roughhouse.\n\nThen one day, Veggie and Heidan followed him for a long while. Somehow, they ended up in a place that was clean and beautiful, with walls so high and crowds so thick it made Veggie's head spin.\n\nAnd that was where they stayed.\n\nThere was food that never ran out, fat carp to catch, and more games than they could count.\n\nWhen the man strolled past the pond now, he would often pause to watch them and sigh.\n\n"Yeah. You little rascals have it good."\n"Me? I'm not half as happy as I used to be."\n\nVeggie could not understand a word of it.\nBut Veggie knew this: there was food, there were fish, and Heidan was here to play with.\n\nThat made it the best place in the world.
Китайська довідка · основний файл
菜菜生在开封,长在开封,是一只地地道道的开封猫。\n它曾是开封街头最厉害的小霸王,黑蛋儿则是它最忠诚的小跟班。它们俩一个负责偷,一个负责抢,合作无间。直到那天,它们啃到了一根硬骨头。\n那天,菜菜在升平桥旁巡视,看上了一个胖大汉手里的肉饼,指挥黑蛋儿上前佯攻,自己绕后叼走肉饼。没想到那大汉不躲不闪,只用脚轻轻一绊,黑蛋儿就摔了个狗啃泥,还顺手拎起了正欲逃跑的菜菜。看着剧烈挣扎的一猫一狗,这大汉不生气,反而蹲下来,饶有兴致地看着它们:“噫!瞧瞧这俩孩儿,一个撺掇事儿,一个还真敢上,怪得劲儿的嘞! ”\n他把肉饼掰了一半,一半给了呜咽的黑蛋儿,另一半递到菜菜面前。黑蛋儿不吃,都咬给了菜菜,而菜菜则警惕地看着这大汉——这人身上有股说不出的气势。见黑蛋儿和菜菜都不吃,大汉笑道:“咋嘞?还怕俺在这饼里头下药? ”\n看着这一猫一狗紧张害怕,却又相互回护的样子,大汉又不由笑道:“中!恁俩跟俺当年那些弟兄们可像嘞,都讲义气。” \n从那天起,这人就时常来街上找它们,有时带吃的,有时就看它们玩闹。后来有一天,菜菜和黑蛋儿跟着他一路走,不知道咋的就走进了一处干净漂亮的地方,墙很高很高,人也很多很多,从此,它们就在这里住下了。\n这里有吃不完的饭,抓不完的胖鲤鱼,菜菜和黑蛋儿每天都有数不清的游戏可以玩儿。大汉偶尔散步路过池边时,也总喜欢看着菜菜和黑蛋儿,感叹道:“唉,还得是恁这些小玩意儿活得舒坦。哪儿像俺呐,反倒不如以前快活嘞。”\n菜菜听不懂这汉子说的话,但菜菜知道,这里有饭吃,有鱼摸,还有黑蛋儿一起玩儿,就是全天下最好最好的地方!

Довідка, а не основа перекладу

Веджі народився в Кайфен і виріс у Кайфен, справжній тутешній кіт до самих вусів.\n\nНа вулицях він був найзухвалішим маленьким розбишакою. Гейдан був його найвідданішим напарником. Один крав, інший хапав. Разом їм не було рівних.\n\nАж одного дня вони обрали не ту жертву.\n\nВеджі нишпорив біля Гармонійного Простору, коли помітив м'ясний пиріг у руках великого кремезного чоловіка. Веджі послав Гейдана відволікти його, а сам обійшов ззаду, щоб поцупити пиріг.\n\nЧоловік навіть не ухилився.\nВін просто виставив ногу. Гейдан гепнувся долілиць, а чоловік тим самим легким рухом упіймав Веджі, наче той важив не більше пір'їнки.\n\nКіт і пес шалено борсалися в його руках. Чоловік не розлютився. Натомість присів і з веселою цікавістю почав їх розглядати.\n\n"Ну й ну. Та погляньте лишень на вас двох."\n"Один починає бешкет, а інший справді кидається до справи. Оце щось."\n\nВін розділив пиріг навпіл. Одну половину віддав скиглячому Гейдану, а іншу простягнув перед Веджі.\n\nГейдан не їв. Носом він підсунув свою частку Веджі.\nТа Веджі насторожено дивився на чоловіка. Було в ньому щось таке, від чого Веджі почувався на лезі.\n\nПобачивши, що ніхто з них не кусає, чоловік розсміявся.\n\n"Що, думаєте, я щось підмішав?"\n\nВони ціпеніли від страху, та все одно намагалися захистити одне одного. Чоловік знову засміявся, цього разу лагідніше.\n\n"Гаразд. Ви двоє нагадуєте мені моїх давніх братів. Вірні до самих кісток."\n\nПісля цього чоловік почав приходити знову й знову. Іноді приносив їжу. Іноді просто дивився, як вони вовтузяться.\n\nА одного дня Веджі та Гейдан довго йшли за ним. Якось вони опинилися в чистому й прекрасному місці, де стіни були такі високі, а натовпи такі густі, що в голові Веджі все закрутилося.\n\nТам вони й залишилися.\n\nЇжі там ніколи не бракувало, у ставку водилися жирні коропи, а ігор було більше, ніж вони могли перелічити.\n\nТепер, проходячи повз ставок, чоловік часто зупинявся, щоб подивитися на них, і зітхав.\n\n"Еге ж. Добре ж вам живеться, маленькі бешкетники."\n"А я? Я й наполовину не такий щасливий, як колись."\n\nВеджі не міг зрозуміти жодного слова.\nТа Веджі знав одне: їжа є, риба є, а Гейдан тут, щоб із ним гратися.\n\nЦе було найкраще місце у світі.

Запропоновані переклади

Завантаження...

Кіт із банкою для донатів

Підтримка проєкту Winds4UA

Кошти йдуть на розвиток і технічну підтримку проєкту, оплату сервера та домену. І на каву розробнику · без неї воно якось не пишеться.

Підтримати Куди йдуть кошти