Редагування перекладу

Англійський оригінал · основний файл

Оригінальний текст з файла локалізації гри (Original Text EN):

Hobbling and stumbling, they followed Uncle Zhang to the competition arena. As Jing leaned against a crooked-neck locust tree by the Thirsty Horse River to catch his breath, seven or eight burly old men and women suddenly swarmed out from behind the tree. Bamboo tags marked "One Bam" and "Nine Dots" were stuck in their collars, and they clutched red eggs painted with the characters for "Victory" using cinnabar as they encircled the two youths and shouted, "Pick me! Pick me!" \nBefore long, the two youths had an egg each. After fighting their way out, they stared blankly at the eggs in their hands. Then they noticed fine cracks appearing on the shells, revealing the mahjong tiles "Eight Characters" and "Red Dragon." They looked at each other, confusion mirrored in their eyes. \n"Got them?" A heavy blow landed on their backs. It was Uncle Zhang, his face stern. \nThe two were puzzled. "Got... the eggs?" \nUncle Zhang didn't answer, just repeated, "Got them?" \nLooking at the eggs, they stammered, "Yeah... I guess..."\nUncle Zhang suddenly roared, "Quick... send them back... send them back..."\n"Divide into five teams... no... ten teams... send them back..."\nThe two stood stupefied. "Two eggs, into ten teams? Send them where?" Before they could finish, Uncle Zhang, moving like lightning, shoving them one after the other toward the oncoming old folks. He muttered, "Careful... careful... must... send them back..."\nFacing the old men and women with their sharp eyes, the two knew well—once again, there was no escape. \nBy the time Da's belt had loosened by three notches and Jing's had unraveled, the old folks finally let them go. \nUncle Zhang, as if possessed, grabbed them. "Delivered? Ten teams! All delivered?" \n"Forget ten teams... twenty, thirty teams we've had..." Jing collapsed before Uncle Zhang. \nUncle Zhang suddenly saluted them, then burst into hearty laughter and turned to leave. \nCompletely baffled, Da said, "Was a salute really necessary?" He was already having second thoughts. \n"Hey, still going after him?" \nJing gritted his teeth. "We've come this far. If I don't find out something, I won't rest easy!" \nSo, with great effort, they rose and followed.

Китайська довідка · diff-файл

两人一瘸一拐地追着张叔来到赛场，阿景扶着饮马河畔歪脖子槐树喘息时，七八个魁梧老头老太突然从树后涌出，他们的脖领插着“幺鸡”“九筒”竹签，手攥着朱砂描“胜”字的红蛋，将二人团团围住，大呼“选我选我”。\n不一会儿，二人怀中皆塞满胜利红蛋。他们奋力挤出，盯着手里红蛋发懵，却见蛋壳裂开细纹，露出"八万""红中"麻将牌。二人对视，皆从对方眼中看出迷茫。\n“拿好了吗？”背上突被重击，是沉着脸的张叔。\n两人疑惑：“拿好……鸡蛋吗？”\n张叔不答，只重复：“拿好了吗？”\n二人看着蛋，支支吾吾：“拿……拿好了吧……”\n张叔突然大吼：“快……送回去……送回去……”\n“分五队……不……十队……送回去………”\n两人呆滞“俩鸡蛋，分十队？送哪？”话音未落张叔飞一手一个，把二人拍向涌来的老头老太。喃喃：“小心……小心……一定要……送回去……”\n望着眼睛精光的老头老太，二人自知，好嘛，又逃不掉了。\n当阿达的裤腰带都松了三扣，阿达的腰带散成水草状时，老头老太终于放过了他们。\n张叔魔怔般揪住他们：“送到了吗？十队！都送到了吗？”\n“别说十队……二、三十队都有了……”阿景瘫在张叔面前。\n张叔突然对着他们行了个抱拳礼，随后开怀大笑，转身离去。\n两人一头雾水，“这也不至于给咱行礼吧？”阿达此时已经有些退缩。\n“喂，还去吗？”\n阿景咬咬牙，说：“都到这儿了，不问出些什么，我不甘心！”\n于是二人又艰难地爬起，追随而去。

Довідка, а не основа перекладу

Машинний переклад UA (AI):

Кульгаючи й перечіпаючись, вони рушили за дядьком Джан до змагальної арени. Коли Дзін прихилився до кривошийого гледичієвого дерева біля річки Спраглого Коня, щоб перевести дух, із-за дерева раптом висипало семеро чи восьмеро кремезних старих чоловіків і жінок. Бамбукові теги з написами "Один бамбук" і "Дев'ять крапок" стирчали з їхніх комірів, а в руках вони стискали червоні яйця, розписані кіновар'ю ієрогліфами "Перемога", оточили двох юнаків і закричали: "Вибери мене! Вибери мене!" \nНевдовзі кожен із двох юнаків отримав по яйцю. Пробившись назовні, вони безтямно втупилися в яйця у своїх руках. А тоді помітили, як на шкаралупі проступили тонкі тріщини, відкриваючи плитки маджонґу "Вісім символів" і "Червоний дракон". Вони переглянулися, і в їхніх очах відбилося саме здивування. \n"Здобули?" На їхні спини обрушився важкий удар. Це був дядько Джан із суворим обличчям. \nЮнаки розгубилися. "Здобули... яйця?" \nДядько Джан не відповів, лише повторив: "Здобули?" \nДивлячись на яйця, вони пробелькотіли: "Ага... мабуть..."\nДядько Джан раптом заревів: "Швидше... відправте їх назад... відправте назад..."\n"Розділіться на п'ять команд... ні... на десять команд... відправте їх назад..."\nДвоє стояли, ошелешені. "Два яйця — на десять команд? Куди їх відправляти?" Не встигли вони договорити, як дядько Джан, блискавичний у рухах, почав штовхати їх одного за одним назустріч старим, що насувалися. Він бурмотів: "Обережно... обережно... треба... відправити їх назад..."\nЗустрівшись із пронизливими поглядами старих чоловіків і жінок, двоє добре зрозуміли: цього разу їм знову не втекти. \nКоли пояс дядька вже послабився на три дірки, а пояс Дзін розв'язався, старі нарешті їх відпустили. \nДядько Джан, наче одержимий, схопив їх. "Доставили? Десять команд! Усе доставили?" \n"Забудь про десять команд... їх уже було двадцять, тридцять..." Дзін обвалився перед дядьком Джан. \nДядько Джан раптом віддав їм честь, а тоді вибухнув сердечним сміхом і повернувся, щоб піти. \nЗовсім спантеличений, Дядько сказав: "Невже віддавати честь було необхідно?" Він уже починав сумніватися. \n"Гей, ти досі за ним ідеш?" \nДзін стиснув зуби. "Ми зайшли так далеко. Якщо я нічого не з'ясую, не матиму спокою!" \nТож, доклавши великих зусиль, вони підвелися й рушили слідом.

Ручний переклад UA:

Кульгаючи й перечіпаючись, вони рушили за дядьком Джан до змагальної арени. Коли Дзін прихилився до кривошийого гледичієвого дерева біля річки Спраглого Коня, щоб перевести дух, із-за дерева раптом висипало семеро чи восьмеро кремезних старих чоловіків і жінок. Бамбукові теги з написами "Один бамбук" і "Дев'ять крапок" стирчали з їхніх комірів, а в руках вони стискали червоні яйця, розписані кіновар'ю ієрогліфами "Перемога", оточили двох юнаків і закричали: "Вибери мене! Вибери мене!" \nНевдовзі кожен із двох юнаків отримав по яйцю. Пробившись назовні, вони безтямно втупилися в яйця у своїх руках. А тоді помітили, як на шкаралупі проступили тонкі тріщини, відкриваючи плитки маджонґу "Вісім символів" і "Червоний дракон". Вони переглянулися, і в їхніх очах відбилося саме здивування. \n"Здобули?" На їхні спини обрушився важкий удар. Це був дядько Джан із суворим обличчям. \nЮнаки розгубилися. "Здобули... яйця?" \nДядько Джан не відповів, лише повторив: "Здобули?" \nДивлячись на яйця, вони пробелькотіли: "Ага... мабуть..."\nДядько Джан раптом заревів: "Швидше... відправте їх назад... відправте назад..."\n"Розділіться на п'ять команд... ні... на десять команд... відправте їх назад..."\nДвоє стояли, ошелешені. "Два яйця — на десять команд? Куди їх відправляти?" Не встигли вони договорити, як дядько Джан, блискавичний у рухах, почав штовхати їх одного за одним назустріч старим, що насувалися. Він бурмотів: "Обережно... обережно... треба... відправити їх назад..."\nЗустрівшись із пронизливими поглядами старих чоловіків і жінок, двоє добре зрозуміли: цього разу їм знову не втекти. \nКоли пояс дядька вже послабився на три дірки, а пояс Дзін розв'язався, старі нарешті їх відпустили. \nДядько Джан, наче одержимий, схопив їх. "Доставили? Десять команд! Усе доставили?" \n"Забудь про десять команд... їх уже було двадцять, тридцять..." Дзін обвалився перед дядьком Джан. \nДядько Джан раптом віддав їм честь, а тоді вибухнув сердечним сміхом і повернувся, щоб піти. \nЗовсім спантеличений, Дядько сказав: "Невже віддавати честь було необхідно?" Він уже починав сумніватися. \n"Гей, ти досі за ним ідеш?" \nДзін стиснув зуби. "Ми зайшли так далеко. Якщо я нічого не з'ясую, не матиму спокою!" \nТож, доклавши великих зусиль, вони підвелися й рушили слідом.

Запропоновані переклади

Завантаження...

Попередній перегляд перекладу

Запропоновані переклади