Редагування перекладу

Англійський оригінал · основний файл

Оригінальний текст з файла локалізації гри (Original Text EN):

Xiaoba has always believed he is a very likable person. It's just that after Master Zhang vanished, hardly anyone really understood his wild ideas anymore.\nLuckily, Xiaoba has never been short on good fortune. At Stellabed Rocks, there was Granny Yun, a delightfully unusual woman who truly knew her craft. She admired his ingenious designs and, instead of dismissing them, always seemed able to follow his thinking and offer exactly the right insight.\nThe only problem was that Granny Yun could never seem to remember his name. Every time they had a good long talk, she would press another iron ring of some strange metal into his hand and say, "I picked this ring from the sky. I only give them to very good friends."\nWell, Granny Yun was old, and her memory was not what it used to be. Then again, Xiaoba's head was not entirely right either. One of them was forgetful but likely to live to a hundred, while the other was brilliant but did not have long to live. Really, what could that make them but friends by fate?\nWhen Xiaoba shared this brilliant conclusion with Granny Yun, she burst out laughing. "Then you'd better live well. The longer you live, the more friends you'll have." And with that, she tucked yet another iron ring into his hand.\nAs the rings piled up, Xiaoba truly did end up with many friends. Through Granny Yun, he came to know Granny Lu, Zi Yuan, and so many others besides.\nHa, just as he thought. Xiaoba really was the kind of person everyone liked.

Китайська довідка · основний файл

小八坚信，自己是个讨人喜欢的。\n\n 只是张万师消失后，很少有人“懂”他的那些奇思妙想罢了。好在他小八不缺好运气：卧星岩就有一位颇有意思又十分懂行的云婆婆，不仅对他的机巧设计大为赞叹，更是能不拘常理、顺着他的思路点拨一番。 \n\n可惜那位云婆婆老忘记他的名字，还总在畅谈后塞给他特殊质地的铁环，并且强调：“这环是婆婆从天上摘下来的，遇上很好的朋友才会送呢！”\n\n 哎，云婆婆年迈，脑子已经不是很好使了。但是恰好，他的脑袋也不怎么好。他们一个记性不好，但是长命百岁；一个聪明绝顶，但是命不久矣，这简直……就是天生注定的朋友嘛！\n 小八将自己这精妙的见解分享给了云婆婆，云婆婆哈哈大笑：“那可更得好好活，活得越久，朋友越多！”说着又给他塞了一枚铁环。\n\n 随着铁环越积越多，小八真的拥有了很多朋友。因为云婆婆认识了陆婆婆，认识了梓苑，认识了好多好多人……\n\n 哈哈，果然，小八就是很受欢迎的人！

Довідка, а не основа перекладу

Машинний переклад UA (AI):

Сяоба завжди вважав себе дуже приємною людиною. Просто після зникнення Майстра Джан майже ніхто вже по-справжньому не розумів його божевільних задумів.\nНа щастя, Сяоба ніколи не був обділений удачею. У Зоряному ложі жила бабуся Юнь — напрочуд незвичайна жінка, яка справді зналася на своїй справі. Їй подобалися його винахідливі конструкції, і замість того, щоб відкидати їх, вона завжди, здавалося, могла простежити хід його думок і підказати саме те, що треба.\nЄдина проблема полягала в тому, що бабуся Юнь ніяк не могла запам’ятати його імені. Щоразу після довгої й приємної розмови вона вкладала йому в руку ще одне залізне кільце з якогось дивного металу й казала: "Я підібрала це кільце з неба. Я дарую їх лише дуже добрим друзям."\nЩо ж, бабуся Юнь була стара, і пам’ять у неї вже була не та, що колись. З іншого боку, голова у Сяоба теж була не зовсім на місці. Одна з них була забудькуватою, але, ймовірно, дожила б до ста років, а інший був генієм, якому залишалося жити недовго. Зрештою, ким вони могли стати одне одному, як не друзями, поєднаними самою долею?\nКоли Сяоба поділився цим геніальним висновком із бабусею Юнь, вона вибухнула сміхом. "Тоді тобі краще жити добре. Що довше житимеш, то більше матимеш друзів." І з цими словами вклала йому в руку ще одне залізне кільце.\nУ міру того як кілець ставало дедалі більше, Сяоба і справді обріс безліччю друзів. Завдяки бабусі Юнь він познайомився з бабусею Лу, Дзи Юань та багатьма іншими.\nХа, саме так, як він і думав. Сяоба справді був саме такою людиною, яка подобалася всім.

Ручний переклад UA:

Сяоба завжди вважав себе дуже приємною людиною. Просто після зникнення Майстра Джан майже ніхто вже по-справжньому не розумів його божевільних задумів.\nНа щастя, Сяоба ніколи не був обділений удачею. У Зоряному ложі жила бабуся Юнь — напрочуд незвичайна жінка, яка справді зналася на своїй справі. Їй подобалися його винахідливі конструкції, і замість того, щоб відкидати їх, вона завжди, здавалося, могла простежити хід його думок і підказати саме те, що треба.\nЄдина проблема полягала в тому, що бабуся Юнь ніяк не могла запам’ятати його імені. Щоразу після довгої й приємної розмови вона вкладала йому в руку ще одне залізне кільце з якогось дивного металу й казала: "Я підібрала це кільце з неба. Я дарую їх лише дуже добрим друзям."\nЩо ж, бабуся Юнь була стара, і пам’ять у неї вже була не та, що колись. З іншого боку, голова у Сяоба теж була не зовсім на місці. Одна з них була забудькуватою, але, ймовірно, дожила б до ста років, а інший був генієм, якому залишалося жити недовго. Зрештою, ким вони могли стати одне одному, як не друзями, поєднаними самою долею?\nКоли Сяоба поділився цим геніальним висновком із бабусею Юнь, вона вибухнула сміхом. "Тоді тобі краще жити добре. Що довше житимеш, то більше матимеш друзів." І з цими словами вклала йому в руку ще одне залізне кільце.\nУ міру того як кілець ставало дедалі більше, Сяоба і справді обріс безліччю друзів. Завдяки бабусі Юнь він познайомився з бабусею Лу, Дзи Юань та багатьма іншими.\nХа, саме так, як він і думав. Сяоба справді був саме такою людиною, яка подобалася всім.

Запропоновані переклади

Завантаження...

Попередній перегляд перекладу

Запропоновані переклади